колійний

КОЛІ́ЙНИЙ, а, е.

Прикм. до ко́лія 2.

У XVIII ст. побачила світ перша чавунна колійна дорога, протяжність якої складала 160 м (з наук.-попул. літ.);

// Який обслуговує залізничні колії.

Щойно зупинився поїзд, у колійних робітників ураз, замість ломів, у руках опинилися гвинтівки (П. Панч);

Захар Максимович мешкав з дружиною і дочкою у будці колійного обхідника (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. колійний — колі́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. колійний — -а, -е. Прикм. до колія 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колійний — КОЛІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до ко́лія 2. Перша в світі колійна дорога.. була побудована К. Д. Фроловим у 1763-1765 роках (Наука.., 11, 1963, 63); Щойно зупинився поїзд, у колійних робітників ураз, замість ломів, у руках опинилися гвинтівки (Панч, І, 1956, 518).  Словник української мови в 11 томах