колінчатий
КОЛІ́НЧАТИЙ, а, е.
Те саме, що колі́нчастий.
У колінчатих коридорах, де їх повів начальник, вони зустріли чоловіка в цивільному, знати, з тої вищої категорії людей, яку Васьок називав службовці (Б. Антоненко-Давидович);
Стебло рицини прямостояче, колінчате, порожнисте, розгалужене (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)