Словник української мови у 20 томах

колінчатий

КОЛІ́НЧАТИЙ, а, е.

Те саме, що колі́нчастий.

У колінчатих коридорах, де їх повів начальник, вони зустріли чоловіка в цивільному, знати, з тої вищої категорії людей, яку Васьок називав службовці (Б. Антоненко-Давидович);

Стебло рицини прямостояче, колінчате, порожнисте, розгалужене (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. колінчатий — колі́нчатий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. колінчатий — -а, -е. Те саме, що колінчастий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колінчатий — КОЛІ́НЧАТИЙ, а, е. Те саме, що колі́нчастий. Вусики [зерноїдів] ниткоподібні або пильчасті, 11-членикові, не колінчаті (Шкідн.. рослин, 1949, 51). ∆ Колі́нчатий вал — те саме, що Колі́нчастий вал ( див. колі́нчастий).  Словник української мови в 11 томах