колінчастий
КОЛІ́НЧАСТИЙ, а, е.
З коліном або з кількома колінами (у 3, 4 знач.).
Від стіни відокремилася невеличка квадратна панель і плавно опустилася вниз на колінчастих підставках (В. Владко);
Почали висовуватись довгі колінчасті ноги. Тепер всюдихід став схожий на комаху, яка обмацує все, що лежить на її шляху (М. Білкун);
Очерет встає стіною, лісом. За хвилину щезають небо, сонце і все на світі, крім колінчастих стебел, вузького листя й пухкої волоті (Василь Шевчук);
Тріскуче полум'я вихопило з мороку кружало червоної води й світло-зелені колінчасті пагони бамбука (І. Білик).
Словник української мови (СУМ-20)