колісництво

КОЛІСНИ́ЦТВО, а, с.

Ремесло колісника.

Городня – містечко маленьке, з півсотні дворів, більша половина селян мали орну землю, ліс і левади, а дехто – тільки городи, наймитували в багатших та на млинах, займалися шевством, колісництвом та бондарством (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. колісництво — колісни́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. колісництво — -а, с. Ремесло колісника.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колісництво — КОЛІСНИ́ЦТВО, а, с. Ремесло колісника.  Словник української мови в 11 томах
4. колісництво — Колісництво, -ва с. Ремесло колесника. О. 1862. І. 52.  Словник української мови Грінченка