колісник
КОЛІСНИ́К, а́, ч.
Колісний майстер.
[Вареник:] Прощавай, треба ще до колісника забігти, і той теж вже четвертий день колесо лагодить... (М. Кропивницький);
На Подолі самі ремісники – гончарі, кожум'яки, кравці, шевці, колісники, бондарі, ковалі (В. Малик);
Згодом вечір щедро бавився рожевими фарбами – рум'янив сад, хату, руки колісника (В. Дрозд).
Словник української мови (СУМ-20)