Колісник —
Колі́сник прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
колісник —
[кол'існик] -ниека, м. (на) -ниеков'і/ -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў
Орфоепічний словник української мови
колісник —
-а, ч. Колісний майстер.
Великий тлумачний словник сучасної мови
колісник —
КОЛІСНИ́К, а́, ч. Колісний майстер. [Вареник:] Прощавай, треба ще до колісника забігти, і той теж вже четвертий день колесо лагодить... (М. Кропивницький); На Подолі самі ремісники – гончарі, кожум'яки, кравці, шевці, колісники, бондарі, ковалі (В.
Словник української мови у 20 томах
колісник —
СТЕ́ЛЬМАХ (майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін.); ВОЗОРО́Б рідше; КОЛІСНИ́К (колісний майстер); КАРЕ́ТНИК заст. (каретний майстер). Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала (І.
Словник синонімів української мови
колісник —
КОЛІСНИ́К, а́, ч. Колісний майстер. [Вареник:] Прощавай, треба ще до колісника забігти, і той теж вже четвертий день колесо лагодить… (Кроп., II, 1958, 196); По сторінках літописів проходять..
Словник української мови в 11 томах
колісник —
Колісник, -ка м. Колесникъ. Чуб. І. 258. Вас. 146.
Словник української мови Грінченка