колісник
КОЛІСНИ́К, а́, ч. Колісний майстер.
[Вареник:] Прощавай, треба ще до колісника забігти, і той теж вже четвертий день колесо лагодить… (Кроп., II, 1958, 196);
По сторінках літописів проходять.. «закріпщики», «полтавські колісники», «казанські обідники» — так називали майстрів, що робили колеса для тисяч возів (Наука.., 5, 1963, 58).
Словник української мови (СУМ-11)