колісний

КОЛІ́СНИЙ, а, е.

1. Прикм. до ко́лесо 1.

// Признач. для коліс.

Сам до них не підходив, бо не в повному був фасоні: у чоботях, у брилі і руки в колісній мазі (Головко, II, 1957, 412).

2. Який пересувається за допомогою коліс (у 1 знач.); рухається на колесах.

Для бригади Крутикова виділили два [трактори] — гусеничний і колісний (Зар., Світло, 1961, 57);

За останні роки на нашому заводі зменшується також випуск причіпних колісних плугів (Наука.., 5, 1956, 10).

Значення в інших словниках

1. колісний — колі́сни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. колісний — [коул'існией] м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і і [кол'існий] м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. колісний — -а, -е. 1》 Прикм. до колесо 1). || Признач. для коліс. 2》 Який пересувається за допомогою коліс (у 1 знач.); рухається на колесах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. колісний — КОЛІ́СНИЙ, а, е. 1. Стос. до колеса (у 1, 2 знач.). Свіжий колісний слід лишався на дні майже пересохлої Полтавки, праворуч косою тінню проплив костьол, і незабаром останні приземкуваті хатки поховались за чорними осінніми садами (Б.  Словник української мови у 20 томах