колісний
КОЛІ́СНИЙ, а, е.
1. Прикм. до ко́лесо 1.
// Признач. для коліс.
Сам до них не підходив, бо не в повному був фасоні: у чоботях, у брилі і руки в колісній мазі (Головко, II, 1957, 412).
2. Який пересувається за допомогою коліс (у 1 знач.); рухається на колесах.
Для бригади Крутикова виділили два [трактори] — гусеничний і колісний (Зар., Світло, 1961, 57);
За останні роки на нашому заводі зменшується також випуск причіпних колісних плугів (Наука.., 5, 1956, 10).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колісний — колі́сни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- колісний — [коул'існией] м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і і [кол'існий] м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- колісний — -а, -е. 1》 Прикм. до колесо 1). || Признач. для коліс. 2》 Який пересувається за допомогою коліс (у 1 знач.); рухається на колесах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колісний — КОЛІ́СНИЙ, а, е. 1. Стос. до колеса (у 1, 2 знач.). Свіжий колісний слід лишався на дні майже пересохлої Полтавки, праворуч косою тінню проплив костьол, і незабаром останні приземкуваті хатки поховались за чорними осінніми садами (Б. Словник української мови у 20 томах