колісний

КОЛІ́СНИЙ, а, е.

1. Стос. до колеса (у 1, 2 знач.).

Свіжий колісний слід лишався на дні майже пересохлої Полтавки, праворуч косою тінню проплив костьол, і незабаром останні приземкуваті хатки поховались за чорними осінніми садами (Б. Левін);

Шерех колісної гуми вже вирував середхрестями, коли Андрій прошкував до річкового вокзалу (Є. Пашковський);

Новим знаряддям для запалення заряду в стволі рушниці (після фітильного замку) став колісний замок. Посередині замку на осі містилось колесо з нарізною поверхнею (з наук.-попул. літ.);

// Признач. для коліс.

Сам до них не підходив, бо не в повному був фасоні: у чоботях, у брилі і руки в колісній мазі (А. Головко);

// Признач. для виготовлення коліс.

Кременчуцький колісний завод виробляє колеса до легкових та вантажних автомобілів, мікроавтобусів, причепів та напівпричепів, тракторів, комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки (із журн.).

2. Який пересувається за допомогою коліс (у 1 знач.), рухається на колесах.

Для бригади Крутикова виділили два [трактори] – гусеничний і колісний (М. Зарудний);

Перетасовка в колоні скінчилася: колісні машини й бронетранспортери підтягнулися, у хвіст стало кілька танків (Є. Доломан).