1. Орфоепічний словник української мови

колісний

колі́сний

[коул'існией] м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і і [кол'існий] м. (на) -сному /-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колісний — колі́сни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. колісний — -а, -е. 1》 Прикм. до колесо 1). || Признач. для коліс. 2》 Який пересувається за допомогою коліс (у 1 знач.); рухається на колесах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колісний — КОЛІ́СНИЙ, а, е. 1. Стос. до колеса (у 1, 2 знач.). Свіжий колісний слід лишався на дні майже пересохлої Полтавки, праворуч косою тінню проплив костьол, і незабаром останні приземкуваті хатки поховались за чорними осінніми садами (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. колісний — КОЛІ́СНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ко́лесо 1. // Признач. для коліс. Сам до них не підходив, бо не в повному був фасоні: у чоботях, у брилі і руки в колісній мазі (Головко, II, 1957, 412). 2. Який пересувається за допомогою коліс (у 1 знач. Словник української мови в 11 томах