командириха

КОМАНДИ́РИХА, и, ж., розм.

1. Дружина командира (у 1 знач.).

Головою жінради полку була Ольга, командириха (із журн.).

2. розм., жарт. Жін. до командир.

– А ви не командуйте тут! Теж мені командириха знайшлася! (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)