командуючий
КОМА́НДУЮЧИЙ, чого, ч., заст.
Те саме, що кома́ндувач.
Командуючий Чорноморським флотом поздоровляв ескадру (В. Кучер);
Ад'ютант поштиво схилявся над носилками, на яких лежав командуючий, і ввічливо доповідав, що наші просуваються (Григорій Тютюнник);
Генерал А. Кравченко, командуючий 5-им танковим корпусом, вирішив переправити перші танки своїм ходом через Десну по піщаному броду (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)