командувач
КОМА́НДУВАЧ, а, ч.
Керівник великого військового з'єднання.
Пізно ввечері .. генерал Родко пішов до командувача армії (В. Собко);
Командувач переглядав свій наказ військові фронту (Ю. Яновський);
Бійці вже обступили командувача тісним колом (О. Гончар);
Головним командувачем усіх військ призначено польного гетьмана Миколу Потоцького (В. Чемерис);
Полковник генштабу Гамалій нещодавно призначений новим командувачем повстанських військ Південної України (В. Шкляр).
Словник української мови (СУМ-20)