комбінатор

КОМБІНА́ТОР, а, ч., ірон., жарт.

Спритний, хитрий ділок, який досягає мети за допомогою комбінацій (у 3 знач.).

Колгосп має неабиякі грошові прибутки. Звідки? З базару! Щодо базарних справ наш метикований голова великий-таки комбінатор (Остап Вишня);

– Ніколи б до такого не додумався! Ви – геній. Мені здавалося, ніби я комбінатор, але ви... (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. комбінатор — комбіна́тор іменник чоловічого роду, істота жарт.  Орфографічний словник української мови
2. комбінатор — Ділок, ґешефтмахер, ф. мудрагель, зн. хитромудрий.  Словник синонімів Караванського
3. комбінатор — див. хитрий  Словник синонімів Вусика
4. комбінатор — -а, ч., ірон., жарт. Спритний, хитрий ділок, який досягає мети за допомогою комбінацій (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. комбінатор — ШАХРА́Й (хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина), КРУТІ́Й, АФЕРИ́СТ, МАХЛЯ́Р розм., ЖУК розм., ПЛУТЯ́ГА розм., КОМБІНА́ТОР ірон., жарт., КРУТА́Р діал., КРЮЧКОДЕ́Р заст.  Словник синонімів української мови
6. комбінатор — КОМБІНА́ТОР, а, ч., ірон., жарт. Спритний, хитрий ділок, який досягає мети за допомогою комбінацій (у 3 знач.). — Ніколи б до такого не додумався! Ви — геній. Мені здавалося, ніби я комбінатор, але ви… (Собко, Стадіон, 1954, 184).  Словник української мови в 11 томах