комбінезон

КОМБІНЕЗО́Н, а, ч.

Одяг, що є поєднанням верхньої частини з штанами.

Я був одягнений в теплий комбінезон льотчика (М. Трублаїні);

Прийшла Таня в комбінезоні, закурена – просто з борозни, від трактора (А. Головко);

До кімнати ввійшов високий огрядний чоловік у синьому комбінезоні (В. Владко);

Цієї миті з великої будівлі вийшли чоловік та жінка в робочих комбінезонах (О. Авраменко).

Значення в інших словниках

1. комбінезон — комбінезо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. комбінезон — -а, ч. Робочий одяг, що становить сполучення куртки зі штаньми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. комбінезон — Роба  Словник чужослів Павло Штепа
4. комбінезон — комбінезо́н (франц. combinaison, букв. – поєднання) вироб-ничий одяг (поєднання куртки й штанів) льотчиків, шахтарів, трактористів.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. комбінезон — КОМБІНЕЗО́Н, а, ч. Робочий одяг, що становить сполучення куртки зі штанами. Прийшла Таня в комбінезоні, закурена — просто з борозни, від трактора (Головко, І, 1957, 417); Я був одягнений в теплий комбінезон льотчика (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 279).  Словник української мови в 11 томах