компаратив

КОМПАРАТИ́В, а, ч., лінгв.

Форма вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників.

Компаратив прислівників має специфічне навантаження в складнопідрядних реченнях із підрядними порівняльними частинами (з наук. літ.);

Компаратив вживають для вираження більшого вияву ознаки, що особливо поширене серед якісних прикметників (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. компаратив — (від лат. comparativ — порівняльний) порівнюю з чим-небудь  Словник іншомовних соціокультурних термінів
2. компаратив — -у, ч., грам. Порівняльний ступінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови