компартієць

КОМПАРТІ́ЄЦЬ, і́йця, ч., політ.

Член компартії.

Революція котиться по землі хвилями. Друга хвиля змиває першу. Так змили разом з барикадами опритомнілі компартійці і романтиків відродження (Г. Тарасюк);

До вашої газети я пройнявся більшою прихильністю, коли почув про тиск на газету з боку компартійців (з газ.).