компатріот
КОМПАТРІО́Т, а, ч., заст.
Співвітчизник; земляк.
Якби не компатріоти, то прийшлося б загинути (Леся Українка);
Потреба була втамувати жагу, начитатися свіжих картин війни й перехопити в цьому тексті засекречені послання земляків, компатріотів (Олекса Ізарський);
І коли я сьогодні пишу про “психологічну Америку” й закликаю своїх компатріотів до “світового горожанства”, то .. тому, що мене притьмом палить жадоба міжнародного престижу для своєї культури (О. Забужко).
Словник української мови (СУМ-20)