компатріот
КОМПАТРІО́Т, а, ч., заст. Співвітчизник; земляк.
Якби не компатріоти, то прийшлося б загинути (Л. Укр., V, 1956, 34);
Сахно впізнала його. Це був її компатріот (Смолич, І, 1958, 91).
Словник української мови (СУМ-11)КОМПАТРІО́Т, а, ч., заст. Співвітчизник; земляк.
Якби не компатріоти, то прийшлося б загинути (Л. Укр., V, 1956, 34);
Сахно впізнала його. Це був її компатріот (Смолич, І, 1958, 91).
Словник української мови (СУМ-11)