компатріот —
компатріо́т іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
компатріот —
-а, ч. Співвітчизник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
компатріот —
КОМПАТРІО́Т, а, ч., заст. Співвітчизник; земляк. Якби не компатріоти, то прийшлося б загинути (Леся Українка); Потреба була втамувати жагу, начитатися свіжих картин війни й перехопити в цьому тексті засекречені послання земляків...
Словник української мови у 20 томах
компатріот —
компатріо́т (франц. compatriote, від лат. cum – разом і patria – батьківщина) співвітчизник.
Словник іншомовних слів Мельничука
компатріот —
ЗЕМЛЯ́К (уродженець однієї з ким-небудь місцевості); КРАЯ́НИН, СПІВВІТЧИ́ЗНИК, БРАТ уроч., поет., КОМПАТРІО́Т заст. (щодо країни).
Словник синонімів української мови
компатріот —
КОМПАТРІО́Т, а, ч., заст. Співвітчизник; земляк. Якби не компатріоти, то прийшлося б загинути (Л. Укр., V, 1956, 34); Сахно впізнала його. Це був її компатріот (Смолич, І, 1958, 91).
Словник української мови в 11 томах