компетентність
КОМПЕТЕ́НТНІСТЬ, ності, ж.
Властивість і стан за знач. компете́нтний.
[Зорін:] Олег Миколайович, мене ще зранку непокоїть поведінка восьмого сектора.., бажано, щоб ви оглянули. Разом з Бережним. [Світловидов:] Для цього цілком досить компетентності Грабчака (Яків Баш);
– Мушу віддати справедливість вашій компетентності, – казав на це я (У. Самчук);
Вона [платівка] засвідчуватиме підданим і всьому світові його [імператора] грамотність та компетентність в ділах імперії (Д. Міщенко);
Професійна діяльність учителя, компетентність, а згодом – педагогічна майстерність і творчість можливі лише на творчому рівні самореалізації особистості (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)