компетенція

КОМПЕТЕ́НЦІЯ, ї, ж.

1. Добра обізнаність із чим-небудь.

Хто з приємністю і сяким-таким зрозумінням прочитає літературний твір на чужій мові, особливо близькій до рідної.., береться до перекладання. Особливої компетенції до сього, здається, непотрібно (І. Франко);

Не секрет, що на вищих управлінських щаблях є люди з відповідною компетенцією й можуть дати вичерпні відповіді на будь-які складні питання законодавства (з газ.).

2. Коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи.

Сонячний хліб! Це ж порушения порядку самої природи, це втручання в компетенцію самого Бога (В. Винниченко);

– Гадаю.., що це не стосується ні вашої, ні моєї компетенції... (Ю. Яновський);

Комендант рішуче заявив, що то не входить до його компетенції (В. Кучер);

Звання та посади молодшого офіцерського складу цілком у компетенції командира бригади (О. Авраменко, В. Авраменко);

Питання законодавчого регулювання громадянства в Україні належить до виключної компетенції Верховної Ради України (з газ.).

Значення в інших словниках

1. компетенція — компете́нція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. компетенція — Коло повноважень якого-небудь органу або посадової особи: коло питань, у яких дана особа має пізнання, досвід. англ. competence; нім. Kompetenz f=; угор. kompetencia; рос. компетенция.  Словник із соціальної роботи
3. компетенція — [компеитен'ц'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
4. компетенція — -ї, ж. 1》 Добра обізнаність із чим-небудь. 2》 Коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. компетенція — Правообсяг  Словник чужослів Павло Штепа
6. компетенція — компете́нція (лат. competentia, від compete – взаємно прагну; відповідаю, підходжу) коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи; коло питань, в яких дана особа має певні повноваження, знання, досвід.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. компетенція — Компете́нція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. компетенція — КОМПЕТЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. Добра обізнаність із чим-небудь. Хто з приємністю і сяким-таким зрозумінням прочитає літературний твір на чужій мові, особливо близькій до рідної.., береться до перекладання. Особливої компетенції до сього, здається, непотрібно (Фр.  Словник української мови в 11 томах
9. компетенція — рос. компетенция 1. Сукупність повноважень (прав і обов'язків), якими у певній галузі діяльності наділені установи, підприємства, організації або службові особи.  Eкономічна енциклопедія