Словник української мови у 20 томах

компонувальник

КОМПОНУВА́ЛЬНИК, а, ч., інформ.

Програма, що виконує компонування – приймає на вхід один або кілька об'єктних модулів і збирає у виконуваний модуль.

Робота компонувальника полягає в тому, щоб у кожному модулі конкретизувати покликання на невизначені імена (з наук. літ.);

Для кожного імпортованого імені, визначення якого перебуває в інших модулях, згадування імені компонувальником замінюється на його адресу (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. компонувальник — -а, ч. Той, зто займається компонуванням чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови