комсомольський

КОМСОМО́ЛЬСЬКИЙ, а, е, іст.

Прикм. до комсомо́л і комсомо́лець.

Я ходжу на комсомольські збори, всім цікавлюсь (В. Сосюра);

Двері раптом відчинились і до хати ступив секретар комсомольської організації (О. Довженко);

Через стіну, із комсомольського клубу, долітав гамір і сміх (Б. Антоненко-Давидович);

На джемпері в променях фар виблискував малесенький комсомольський значок, що його юнак так старанно зберігав у полоні, ховаючи від жандармів, і тепер надів (В. Владко);

Старшим тут Спартак Павлущенко, член факультетського комсомольського бюро (О. Гончар);

Показала [Марина] комсомольського квитка (Микита Чернявський);

// Власт. комсомольцеві, комсомольцям.

– Я дав комсомольське слово (Л. Забашта);

Комсомольський запал новообраного секретаря факультетського бюро в організації різних громадських заходів і дивував, і насторожував (із журн.).

Значення в інших словниках

1. комсомольський — комсомо́льський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. комсомольський — -а, -е. іст. Прикм. до комсомол і комсомолець. Комсомольський квиток. || Власт. комсомольцеві, комсомольцям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. комсомольський — Комсомо́льський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. комсомольський — КОМСОМО́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до комсомо́л і комсомо́лець. Двері раптом відчинились і до хати ступив секретар комсомольської організації (Довж., Зач. Десна, 1957, 42); Я ходжу на комсомольські збори, всім цікавлюсь (Сос.  Словник української мови в 11 томах