комсомолята

КОМСОМОЛЯ́ТА, я́т, мн., іст.

Комсомольці (з відтінком симпатії).

– Я зараз так своїх комсомолят .. настрою, що ранком і копиці, як із пушки, стоятимуть (М. Стельмах);

Комсомолята, хоч народ і молодий, а кмітливий (І. Цюпа);

Навіть .. світське життя так бісило місцевих більшовиків-комнезамівців та затятих комсомолят, що вони строчили доноси до Черкаської повітової церковної ради (В. Шкляр).

Значення в інших словниках

1. комсомолята — комсомоля́та множинний іменник, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. комсомолята — КОМСОМОЛЯ́ТА, ля́т, мн., розм. Юні комсомольці. Комсомолята, хоч народ і молодий, а кмітливий (Цюпа, Три явори, 1958, 41).  Словник української мови в 11 томах