комсомолія

КОМСОМО́ЛІЯ, ї, ж., збірн., іст.

Комсомольці.

На широкому полі, під колонадами весняних дерев, запальні проводирі комсомолії виголошували короткі й гучні, як постріли, промови (І. Микитенко);

– Доповідай, комсомоліє, про ваші справи, – запрошує Семенович Славка Зарайського з нотками неприхованої симпатії у голосі (Микита Чернявський);

Зінька Федорівна бачила в Дашуньці власну молодість, передвоєнні роки, коли в неї закохувалася вся районна комсомолія (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. комсомолія — комсомо́лія іменник жіночого роду, істота іст., розм.  Орфографічний словник української мови
2. комсомолія — -ї, ж., ірон. Комсомол.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. комсомолія — КОМСОМО́ЛІЯ, ї, ж., збірн., розм. Комсомольці. Край донецький прославляти Комсомолія іде! (С. Ол., Вибр., 1959, 189); Туди, де важче, туди, де найбільш потрібні були молоді сили, завжди йшла комсомолі» (Наука.., 6, 1959, 5).  Словник української мови в 11 томах