комільфотний
КОМІЛЬФО́ТНИЙ, а, е, заст.
Те саме, що комільфо́ 1.
Не смійтесь, що починаю листа, се того, що я тут на селі вибилась з паперу комільфотного (Леся Українка);
Вишукана, витончена Рита .. сходиться з парикмахером [перукарем], весь час уважаючи його за комільфотного світського кавалера (М. Зеров).
Словник української мови (СУМ-20)