кондукторка
КОНДУ́КТОРКА, и, ж.
Жін. до конду́ктор 1.
У вагоні .. головний інженер знайшов .. кондукторку Катерину (І. Сенченко);
Кондукторка, чомусь суворо глянувши на неї [Єльку], оголосила, що автобус іде на Скарбне (О. Гончар);
– Центральна! – оголосила кондукторка. Дмитро вийшов з вагона (П. Автомонов);
Незважаючи на штовханину, у людей був добрий настрій і вони весь час весело перегукувались і з кондукторкою, і між собою (В. Нестайко).
Словник української мови (СУМ-20)