кондукторка
КОНДУ́КТОРКА, и, ж. Жін. до конду́ктор 1.
У вагоні.. головний інженер знайшов.. кондукторку Катерину (Сенч., Опов., 1959, 150);
— Центральна! — оголосила кондукторка. Дмитро вийшов з вагона (Автом., Щастя.., 1959, 173).
Словник української мови (СУМ-11)