конклюдентний
КОНКЛЮДЕ́НТНИЙ, а, е, юр.
Той, що мається на увазі.
Конклюдентними вважають мовчазні дії, з яких можна зробити висновок про дійсні наміри особи (з навч. літ.);
Юридичні наслідки здатні викликати адміністративні акти, виражені у будь-якій формі – письмово, усно, конклюдентними діями (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)