конкретизація
КОНКРЕТИЗА́ЦІЯ, ї, ж.
Дія за знач. конкретизува́ти.
Маркіян сам, без чиєїсь спонуки, дійшов до такої думки давно, .. але то було тільки визначення своєї симпатії, конкретизація погляду на речі (Р. Іваничук);
Читаючи їх [вірші Тичини], мимоволі ловиш себе на думці, що поет свідомо уникав належної конкретизації (В. Стус);
Надмірна конкретизація приводить до збіднення байки. Вона втрачає свою багатозначність (з наук. літ.);
Після вибору теми дослідження уточнюють тему майбутньої роботи; це – конкретизація кола явищ чи питань, що будуть відображені автором в його праці (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)