Словник української мови у 20 томах

конкордація

КОНКОРДА́ЦІЯ, ї, ж.

Узгодженість текстів, перев. церковно-релігійного змісту.

Вагомим доробком у галузі теології стали праці С. Яворського “Конкордація Святого Письма”, “Про Церкву”, “Про Святу Трійцю” (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. конкордація — -ї, ж., мат. Узгодженість.  Великий тлумачний словник сучасної мови