конкретно
КОНКРЕ́ТНО.
Присл. до конкре́тний.
Хто конкретно керував усім, яка сила направляла всю акцію, кого би треба за іменем підіймати на щит – ніхто не знав докладно (І. Багряний);
– Товаришу, нема часу. Кажіть конкретно: що вам треба? (П. Загребельний);
Горбатюк відчував і ставлення до Сергія з боку директора, й ту разючу зміну, що відбувалась у Стефанії, хоч конкретно нічого й не знав (І. Білик);
Я навіть не міг конкретно визначити, що я перед собою бачу (Любко Дереш);
Поняття якості товару дуже розпливчасте, хоча функціональні властивості товару можуть бути визначені конкретно (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)