конкретно

КОНКРЕ́ТНО. Присл. до конкре́тний.

Слово його [С. М. Кірова] звучало ясно, точно, конкретно й крилато (Тич., III, 1957, 26);

У повісті «Fata morgana» Коцюбинський не тільки конкретно зображує життя, боротьбу народу, а й показує тенденцію розвитку суспільства, освічує шлях до соціальної справедливості (Літ. Укр., 26.IV 1963, 2).

Значення в інших словниках

1. конкретно — конкре́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. конкретно — Присл. до конкретний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. конкретно — КОНКРЕ́ТНО. Присл. до конкре́тний. Хто конкретно керував усім, яка сила направляла всю акцію, кого би треба за іменем підіймати на щит – ніхто не знав докладно (І. Багряний); – Товаришу, нема часу. Кажіть конкретно: що вам треба? (П.  Словник української мови у 20 томах
4. конкретно — присл. Сильно. Комп'ютер глючить конкретно (Інтернет). Я свого брата дістав цим просто конкретно (Єва). Тоді це вже буде конкретно фігово (Молоко). Він справді конкретно змінився: не ходить, а пересувається (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу
5. конкретно — присл.; мол. 1. схвальн. Добре, як слід. БСРЖ, 275. 2. Точно. Від кожного за "понятіями", кожному чисто конкретно (ВЗ, 1.06.2001). БСРЖ, 275. 3. Сильно, вищою мірою. <...> он серед зграйки підлітків конкретно затягується біломориною <...> (І.  Словник жарґонної лексики української мови