конкретний

КОНКРЕ́ТНИЙ, а, е.

Який існує реально; цілком точний, предметно визначений; протилежне абстрактний.

Воля, воля і воля! Це чарівне слово .. з літами, під впливом витворених панщиною умов, прибирало [у сприйнятті хлопця] більш конкретну форму (М. Коцюбинський);

– От я й прийшла до вас з конкретною пропозицією. У мене є добрі коні .. Візьміть їх і зоріть своє поле (І. Микитенко);

Дилема.., яка ще місяць тому видавалася Павлові абстрактною, зараз ставала аж надто конкретною і муляла, як гвіздок у чоботі (М. Дашкієв);

Ми .. здійснили ваші загальні настанови, втіливши їх в конкретні дії... (О. Бердник);

// Який виражає цілком точні, предметно визначені поняття.

Конкретні, або речовинні, іменники називають предмети, явища, що пізнаються органами чуття людини (наприклад, книга, олівець, нога, вітер, цукор, зоря) (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. конкретний — конкре́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. конкретний — (факт) <�чітко> визначений <�окреслений>, фр. певний <н. у певних умовах>; (приклад) реальний; ФІЛ. не абстрактний; пор. ТОЧНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. конкретний — [конкретнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. конкретний — -а, -е. Який існує реально; цілком точний, предметно визначений; прот. абстрактний. || Який виражає цілком точні, предметно визначені поняття. Конкретна музика — звукові композиції, які виникають внаслідок запису різноманітних природних або штучних звуків, їх перетворення чи монтажу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. конкретний — Речевий, речовий, вагомий, наочний, намацальний, див. реальний  Словник чужослів Павло Штепа
6. конкретний — А, -е. Підсилювальний прикметник; сильний, потужний, серйозний, великий тощо. Отримати у вічне користування кілька конкретних ворогів (ПіК).  Словник сучасного українського сленгу
7. конкретний — конкре́тний (від лат. concretus – згущений, ущільнений, затверділий) реальний, точний, всебічно пізнаний в усіх зв’язках і відношеннях. Протилежне – абстрактний.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. конкретний — Конкре́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. конкретний — КОНКРЕ́ТНИЙ, а, е. Який існує реально; цілком точний, предметне визначений; протилежне абстрактний. Воля, воля і воля! Це чарівне слово.. з літами, під впливом витворених панщиною умов, прибирало [у хлопця] більш конкретну форму (Коцюб., І, 1955.  Словник української мови в 11 томах