конкурний
КОНКУ́РНИЙ, а, е.
Прикм. до конку́р; пов'язаний із конкуром.
Змагання з подолання перешкод верхи на коні проходять на конкурному полі (з наук.-попул. літ.);
У практичних мисливських класах від коней вимагається подолати конкурну дистанцію з перешкодами природного типу (з навч. літ.);
Найвідомішим конкурним конем був сірий Абдулла, що виступав за збірну США та виграв Олімпіаду 1984 року (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)