конкурсант

КОНКУРСА́НТ, а, ч.

Учасник конкурсу; конкурсник.

Складаючи проект, намагайтеся якомога повніше з'ясувати, якою є мета конкурсу, яких результатів очікують його організатори від конкурсантів (з навч. літ.);

У найпрестижнішому музичному змаганні (у чотирьох номінаціях: фортепіано, скрипка, віолончель, сольний спів) свою майстерність продемонструють понад 200 конкурсантів із 16 країн світу (із журн.);

Організатори й суддiвська рада першого фестивалю “Червона Рута” були приголомшені величезною кількістю конкурсантів та їхнім високим рівнем (з газ.).

Значення в інших словниках

1. конкурсант — конкурса́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. конкурсант — А. Учасник конкурсу (звичайно музичного). Пох. конкурентка.  Літературне слововживання
3. конкурсант — -а, ч. Те саме, що конкурсник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. конкурсант — конкурса́нт [від лат. concursans (concursantis) – той, що зустрічається] учасник конкурсу.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. конкурсант — КОНКУРСА́НТ, а, ч. Те саме, що ко́нкурсник. У третьому турі конкурсант мав виконати в супроводі симфонічного оркестру один з концертів для фортепіано з оркестром (Рад. Укр., 20.XII 1962, 4).  Словник української мови в 11 томах
6. конкурсант — рос. конкурсант учасник конкурсу, гранту.  Eкономічна енциклопедія