конспіративно

КОНСПІРАТИ́ВНО.

Присл. до конспірати́вний.

Звичайно, що свої приготовани [приготування] до втечі ми робили дуже обережно, конспіративно (В. Винниченко);

Зв'язки налагоджувалися поволі, хлопці діяли дуже конспіративно (О. Іваненко);

Колись, ще коли радіо “Свобода” слухали конспіративно під ковдрою, серед всіляких одкровень демократії мене здивував один журналіст, що говорив про свободу звичаїв, як тоді казали, там, “за бугром” (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. конспіративно — конспірати́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. конспіративно — див. таємно  Словник синонімів Вусика
3. конспіративно — Присл. до конспіративний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. конспіративно — КОНСПІРАТИ́ВНО. Присл. до конспірати́вний. Тася конспіративно розповідала нам про те, що Маруся має їхати за женихом кудись аж у Сибір (Вас., II, 1959, 312); Більшовики.. таємно переховувались, збирались конспіративно (Смолич, Мир.., 1958, 29).  Словник української мови в 11 томах