контрамарка
КОНТРАМА́РКА, и, ж.
Документ, що дає право безплатно відвідати виставу в театрі, цирку і т. ін.
Можна було одразу вгадати, що вона прийшла в театр по контрамарці (Леся Українка);
Ходім до Рейнгарда, бо в оперу спізнились. Тільки беріть грубі гроші, щоб попасти в театр. Тут абонементної системи немає, контрамарок не дають (Остап Вишня);
Мала .. вільну контрамарку до театру імені Франка (А. Малишко);
– Григорій Іванович дві контрамарки до театру приніс. На вихідні підемо. – У маминому голосі зазвучали нотки гордощів (Люко Дашвар).
Словник української мови (СУМ-20)