контрамарка
КОНТРАМА́РКА, и, ж. Талон або записка, що дає право безплатно відвідати виставу в театрі, цирку тощо.
Можна було одразу вгадати, що вона прийшла в театр по контрамарці (Л. Укр., III, 1952, 706);
Мала.. вільну контрамарку до театру імені Франка (Мал., Звенигора, 1959, 301);
// Талон, що видається глядачеві, який тимчасово виходить із зали, на право повернення назад без пред’явлення квитка вдруге.
Словник української мови (СУМ-11)