контральтовий

КОНТРА́ЛЬТОВИЙ, а, е.

Стос. до контральто, властивий контральто.

– Ви мене кликали? – спитала вона, стоячи в дверях, мов у великій рамі. Голос був низький контральтовий, м'який, як кошача лапка, і переливався, мов у вивільги (Г. Хоткевич);

Раптом дзвінкий владний контральтовий голос. Бадьорий, веселий рип піску по доріжці (В. Винниченко);

* Образно. Пахощi ночi, стрекiт цикад, контральтове булькотання води в ариках... (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. контральтовий — контра́льтовий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. контральтовий — -а, -е. Прикм. до контральто. Контральтовий голос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. контральтовий — КОНТРА́ЛЬТОВИЙ, а, е. Прикм. до контра́льто. Контральтовий голос.  Словник української мови в 11 томах