конфедерат
КОНФЕДЕРА́Т, а, ч.
Учасник, член конфедерації (у 2 знач.).
Один тільки під лавою Конфедерат п'яний Нездужа встать (Т. Шевченко);
Підтримуючи уніатів збройною рукою, конфедерати силою примушували православних приймати унію, мордуючи й караючи непокірливих (А. Кащенко);
Наприкінці 60-х рр. XVIII ст. конфедерати чинили масові розправи над українським населенням, що й стало причиною національно-визвольного повстання на Правобережній Україні – Коліївщини (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)