конфедеративний

КОНФЕДЕРАТИ́ВНИЙ, а, е.

Стос. до конфедерації (у 1 знач.), пов'язаний з нею.

Князь Ягайло став польським королем (1383

р), прийняв католицизм і створив конфедеративну польсько-литовську державу (Д. Павличко);

У віданні національних держав залишаються принципові питання зовнішньої політики та оборони, що допомагає одержати схвалення Конституції представниками країн, схильних до конфедеративних принципів устрою Європи (із журн.).

Значення в інших словниках

1. конфедеративний — конфедерати́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. конфедеративний — -а, -е. Прикм. до конфедерація.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. конфедеративний — КОНФЕДЕРАТИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до конфедера́ція.  Словник української мови в 11 томах