конфузитися
КОНФУ́ЗИТИСЯ, у́жуся, у́зишся, недок.
Те саме, що ні́якові́ти; соромитися.
Всі .. гості конфузились, метушились, примітивши Лемішок в жупанах (І. Нечуй-Левицький);
Єлена конфузилася немилосердно. Якби не ласкава лагідність їмості, то прямо хоч скачи з-за столу й тікай (Г. Хоткевич);
Андрій Карпович співає, схиливши лице до Карпа Федоровича, той конфузиться, але тягне за ним (В. Винниченко);
Геолог помітно конфузився і уникав розмов (В. Владко).
Словник української мови (СУМ-20)