конфуціанство
КОНФУЦІА́НСТВО, а, с.
Етико-політичне вчення та релігійне віровчення давньокитайського мислителя Конфуція.
Витоки біосферології слід шукати серед учень китайських філософів (конфуціанство) та індійських жерців (брахманізм), що беруть початок у І тис. до н. е. (з наук. літ.);
Конфуціанство не досить високо оцінювало право, оскільки воно не відкриває шляху до духовного самовдосконалення (з навч. літ.);
У конфуціанстві зобов'язання перед родиною (якщо не брати до уваги відданості імператорові) переважає всі інші (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)