конфіденційний
КОНФІДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е.
Який не підлягає розголосові; довірчий, таємний (у 2 знач.).
Вибравши вільний час, Юрко по-панібратськи взяв Івана під руку й попросив на конфіденційну розмову (С. Чорнобривець);
Господиня кав'ярні .. глянула на двері й сказала зовсім іншим, довірливим, конфіденційним тоном: – Можете бути спокійні, я одразу пізнаю людей, зайві люди до нас не заходять (О. Іваненко);
– Моя експедиція цілком таємна. І місія конфіденційна (В. Нестайко).
Словник української мови (СУМ-20)