конфіденційний
ТАЄ́МНИЙ (який не підлягає розголошенню, тримається в секреті від інших), ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, СЕКРЕ́ТНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ, НЕГЛА́СНИЙ, ЗАЛАШТУНКО́ВИЙ розм., КОНФІДЕНЦІ́ЙНИЙ книжн. (про справу, розмову тощо). — Я йду до Валентина Модестовича не для таємних переговорів (Ю. Шовкопляс); Шаукен відчула себе повновладною господинею і почала потроху здійснювати свої таємні плани (З. Тулуб); Таємне голосування; Таємний нагляд; Лепуха не чула тої потаємної розмови Барбари з своїм слугою (І. Ле); Гриць здогадувався, що між батьком, сином та якимсь Завадовським існують свої потаємні стосунки (С. Добровольський); Довгошиїй, на зразок таємного відповідача з потайної охранки, рахівник ворохами зносив корінці всіляких ордерних книжок (І. Ле); Колись у цьому приміщенні був прихований продаж горілки (Л. Смілянський); Матеріалом для агітації погромщикам і їх негласним покровителям служить кожна дрібниця (В. Еллан); Юрко по-панібратськи взяв Івана під руку й попросив на конфіденційну розмову (С. Чорнобривець).
Словник синонімів української мови