конфіденційний —
-а, -е, книжн. Який не підлягає розголосові; довірчий, таємний. Конфіденційна інформація — відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
конфіденційний —
КОНФІДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який не підлягає розголосові; довірчий, таємний (у 2 знач.). Вибравши вільний час, Юрко по-панібратськи взяв Івана під руку й попросив на конфіденційну розмову (С. Чорнобривець); Господиня кав'ярні ..
Словник української мови у 20 томах
конфіденційний —
конфіденці́йний (від лат. confidentia – довір’я) довірчий, секретний, той, що не підлягає розголошенню, публікації.
Словник іншомовних слів Мельничука
конфіденційний —
ТАЄ́МНИЙ (який не підлягає розголошенню, тримається в секреті від інших), ПОТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й, СЕКРЕ́ТНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ, НЕГЛА́СНИЙ, ЗАЛАШТУНКО́ВИЙ розм., КОНФІДЕНЦІ́ЙНИЙ книжн. (про справу, розмову тощо).
Словник синонімів української мови
конфіденційний —
Конфіденція́льний і конфіденці́йний
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
конфіденційний —
КОНФІДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е, книжн. Який не підлягає розголосові; довірчий, таємний. Вибравши вільний час, Юрко по-панібратськи взяв Івана під руку й попросив на конфіденційну розмову (Чорн., Визвол. земля, 1959, 216).
Словник української мови в 11 томах
конфіденційний —
рос. конфиденциальный (від латин. confidentia-довір'я) — довірчий, секретний, утаємничений, той, що не підлягає оприлюдненню.
Eкономічна енциклопедія