конфуз —
КОНФУ́З, у, ч. Стан ніяковості, сорому; замішання, незручне становище. – Трапляються, звісно, конфузи, коли замість цапа дивиться на тебе печальними очима кізочка... (Остап Вишня); У другій дії вийшов конфуз ..
Словник української мови у 20 томах
конфуз —
конфу́з (від лат. confusus – зніяковілий) зніяковілість, соромливість, невправність, неприємне, незручне становище.
Словник іншомовних слів Мельничука
конфуз —
ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ (стан незручності і деякої розгубленості), БЕНТЕ́ЖЕННЯ, ЗНІЯКОВІ́ННЯ, ЗНІЯКОВІ́ЛІСТЬ, НІ́Я́КОВІСТЬ, ЗАМІША́ННЯ, СУМ'ЯТТЯ́ підсил., НЕСТЯ́МА підсил., КОНФУ́З розм., ЗМІША́ННЯ рідко; ШОК підсил.
Словник синонімів української мови
конфуз —
КОНФУ́З, у, ч. Стан ніяковості, сорому; замішання, незручне становище. Яреськові від такого конфузу аж рум’янець виступив на.. обличчі (Гончар, II, 1959, 25); У другій дії вийшов конфуз..
Словник української мови в 11 томах